скалка
ска́лка
(скалки), -и, ж. 1. Відколотий, відбитий шматок чого-небудь твердого; осколок. 2. перев. мн. Яскраві відблиски світла, звичайно на воді; полиски.
...і в покотьолі провесни шаленім
ти — з себе скалок. (ЗД:129);
Полишений у деревах, у тінях,
у скалках сонячних людських очей... (ЗД:132).
Словник поетичної мови Василя Стуса