торос
торо́с
А, ч. Нагромадження уламків криги на замерзлих морях і річках, що утворюється внаслідок стискання льоду.
Скинь оком — і минай. Громаддя ночі
береться у тороси. Мокрий сніг,
і збоку надбігає жовтий вогник. (ЧТ:94);
Тороси безберегого чекання
громадяться, мов айсберг, за вікном. (ЧТ:154).
Словник поетичної мови Василя Стуса