торос
ТОРО́С, а, ч.
Нагромадження уламків криги на замерзлих морях і річках, що утворюється внаслідок стискання льоду.
Загалом, велетенські тороси значно прикрашали суворий ландшафт закрижанілого моря (М. Трублаїні);
Похмурі козаки швидко крокували, спотикаючись на льодових торосах, що примхливо погорбили крижану поверхню лиману (С. Добровольський);
* Образно. Кілька бібліотекарок стояли на видачі, швидко знаходили те, що їх просили, зникали на короткий час серед книжкових торосів (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)