баклажанний
БАКЛАЖА́ННИЙ, а, е. Прикм. до баклажа́н.
За смугою капусти темнів лан густого баклажанного стебла (Коз., Нові Потоки, 1948, 14);
// Вигот. з баклажанів.
Недостиглі плоди баклажанів використовують для приготування баклажанної ікри (Укр. страви, 1957, 202).
Словник української мови (СУМ-11)