баланс
БАЛА́НС, у, ч.
1. бухг. Порівняльний підсумок прибутків і видатків при завершенні розрахунків, а також відомість, в якій зафіксовано цей підсумок.
— У твоїх вікнах, на службі, ще світилося… — Баланс підбивали. Морока та й годі… (Кучер, Трудна любов, 1960, 520).
∆ Акти́вний бала́нс — підсумок, в якому прибутки перевищують витрати;
Паси́вний бала́нс — підсумок, в якому витрати перевищують прибутки.
2. чого, який. Співвідношення між взаємозв’язаними частинами, сторонами чого-небудь, між тим, що надходить і що витрачається.
В’яне вся рослина або окремі її частини. Основна причина — порушення водного балансу в рослині (Захист рослин.., 1952, 85);
Серед радіоактивних елементів, розпад яких поповнює баланс тепла Землі, найважливіші уран, торій, калій, рубідій і самарій (Наука.., 1, 1957, 23);
Докорінно поліпшено структуру паливного балансу; на нову технічну базу переведено електроенергетику (Резол. XXII з.., 1961, 12);
Річна потреба колгоспу в кормах встановлюється на основі кормового балансу (Свинарство, 1956, 264).
Словник української мови (СУМ-11)