бармен

БА́РМЕН, а, ч. Власник або службовець бару, який продає перев. спиртні напої.

Побачивши на вулиці Медіна невеличкий бар, Швенд завернув до нього. Блідий одутлий бармен сидів біля дверей і відганяв од себе мух (Загреб., Європа 45, 1959, 211).

Значення в інших словниках

1. бармен — ба́рме́н іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. бармен — -а, ч. Власник або працівник бару, що обслуговує відвідувачів біля стійки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бармен — БА́РМЕ́Н, а, ч. 1. Власник бару (див. бар¹). Побачивши на вулиці Медіна невеличкий бар, Швенд завернув до нього. Блідий одутлий бармен сидів біля дверей і відганяв од себе мух (П. Загребельний). 2. Той, хто обслуговує відвідувачів за стійкою бару.  Словник української мови у 20 томах
4. бармен — ба́рмен (англ. barman) власник або службовець бару (4), що продає здебільшого спиртні напої біля стойки.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. бармен — рос. бармен (англ. barman) — власник або працівник бару, що обслуговує відвідувачів бару біля стойки (барного прилавка).  Eкономічна енциклопедія