безбарвність
БЕЗБА́РВНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до безба́рвний.
Це був час страшної безбарвності, час моторошної сірості, коли закониться день після нічної тиші (Ю. Янов., І, 1954, 291);
— Звичайно, — рівним голосом відповів Малахов, і саме ця рівність і безбарвність голосу насторожила старого Зуба (Собко, Справа.., 1959, 28).
Словник української мови (СУМ-11)