безідейний
БЕЗІДЕ́ЙНИЙ, а, е. Який не має твердих політичних переконань, поглядів.
Безідейним назвемо хіба чоловіка, у якого нема жодних ідей, се значить, який зовсім не думає ні про які загальні справи (Фр., XVI, 1955, 348);
// Позбавлений ідейного змісту.
Поезія, листи.. та інші матеріали цього часу [1857-1861 рр.] показують Шевченка як активного учасника боротьби.. проти безідейного "чистого мистецтва" (Рад. літ-во, 6, 1957, 125).
Словник української мови (СУМ-11)