бистрина
БИСТРИНА́, и́, ж. Швидка течія, а також місце, де найшвидше тече вода в річці.
Човник натрапляв на бистрину в шумі; вода гойдала його, неначе трісочку (Н.-Лев., III, 1956, 225);
Остап опиравсь бистрині з усієї сили.., пліт несло серединою річки (Коцюб., І, 1955, 355);
*Образно. Тепер все життя її вийшло з тихої і мутної заводі на широкий простір, на бистрину (Коз., Вісімсот.., 1953, 116).
Словник української мови (СУМ-11)