бистрина
БИСТРИНА́ (швидка течія, а також місце на річці, де найшвидше тече вода), БИСТРІ́НЬ, БИСТРЯ́ розм.; СТРОМОВИ́НА рідше (перев. про течію — швидка й бурхлива); СТРИ́ЖЕНЬ (перев. про таке місце на річці). Човен, прип'ятий ланцюгом до шелюжиння, трохи водило по завороті, притискало бортом до берега і знову тягло на бистрину (Григір Тютюнник); Денис Блаженко, стоячи в воді по коліна, з силою відштовхнув плота на бистрінь: — Пливи до Чорного моря! (О. Гончар); Вже вона (Наталя) й далеченько. Червона хустка пішла бистрею; довга коса розпустилась по воді (Марко Вовчок); Сів він у Києві на козацький байдак і поплив через пороги, здригаючись із жаху перед грізними стромовинами Дніпра-Славути (З. Тулуб); На превелику силу вдалося врешті вибитися зі стрижня та наблизитись до берега (М. Коцюбинський).
Словник синонімів української мови