благальний
БЛАГА́ЛЬНИЙ, а, е. Який виражає благання.
Юля не доказала, бо зустрілася з благальним поглядом Марійки (Донч., V, 1957, 531).
Словник української мови (СУМ-11)БЛАГА́ЛЬНИЙ, а, е. Який виражає благання.
Юля не доказала, бо зустрілася з благальним поглядом Марійки (Донч., V, 1957, 531).
Словник української мови (СУМ-11)