блищик
БЛИ́ЩИК, а, ч. Те саме, що бли́скітка.
На узорчастих вікнах тремтять блищики зірок (Стельмах, На.. землі, 1949, 421);
Сонячні блищики розсипалися в лісі золотими дукатами (Тулуб, Людолови, І, 1957, 41).
Словник української мови (СУМ-11)БЛИ́ЩИК, а, ч. Те саме, що бли́скітка.
На узорчастих вікнах тремтять блищики зірок (Стельмах, На.. землі, 1949, 421);
Сонячні блищики розсипалися в лісі золотими дукатами (Тулуб, Людолови, І, 1957, 41).
Словник української мови (СУМ-11)