божевілець
БОЖЕВІ́ЛЕЦЬ, льця, ч., рідко.
1. Психічнохвора, божевільна людина.
2. зневажл. Про нерозсудливу, нерозважливу людину.
Погана справа!.. Лихий поніс, його туди, до тих божевільців (Коцюб., І, 1955, 163).
Словник української мови (СУМ-11)