брама
БРА́МА, и, ж. Великі ворота, переважно при монументальних спорудах.
І плаче, плаче Ярославна В Путивлі на валу на брамі (Шевч., II, 1953, 337);
Довкола будови був досить обширний плац, обведений височезним парканом, з широкою брамою для в’їзду (Фр., V, 1951, 383);
Біля високої брами Морського заводу вже стояв гурт жінок і дітей (Кучер, Чорноморці, 1956, 35).
Словник української мови (СУМ-11)