брехенька

БРЕХЕ́НЬКА, и, ж., розм.

1. Зменш. до брехня́ 1.

— Гапка, мабуть, плескала вам, ніби я нишком втік, так се її жіноча брехенька (Вовчок, VI, 1956, 261).

2. Коротка розповідь про що-небудь малоймовірне; нісенітниця.

Чи брехеньки які сточити, Кому імення приложити. То так якраз і додала [дівчина] (Котл., І, 1952, 154);

Молодому розповідав [Проценко] брехеньки, точив ляси, старого — привертав до себе розсудливою мовою про життя (Мирний, III, 1954, 190);

Ходить Фауст по Європі в смішках, свистах, брехеньках (Тич., І, 1957, 89).

Значення в інших словниках

1. брехенька — брехе́нька іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири брехе́ньки розм.  Орфографічний словник української мови
2. брехенька — -и, ж., розм. 1》 Зменш. до брехня 1). 2》 Коротка розповідь про що-небудь малоймовірне; нісенітниця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. брехенька — БРЕХЕ́НЬКА, и, ж., розм. 1. Зменш. до брехня́ 1. – Гапка, мабуть, плескала вам, ніби я нишком втік, так се її жіноча брехенька (Марко Вовчок). 2. Коротка розповідь про що-небудь малоймовірне; нісенітниця. Чи брехеньки які сточити, Кому імення приложити.  Словник української мови у 20 томах
4. брехенька — РО́ЗПОВІДЬ (усне повідомлення про когось, щось), ОПОВІДА́ННЯ, О́ПОВІДЬ, ІСТО́РІЯ, ВИ́КЛАД, ПО́ВІСТЬ розм., О́ПОВІСТЬ розм., ОПОВІ́СТКА розм., РОЗПОВІ́ДКА розм., ОПОВІ́ДКА розм., РОЗКА́З розм., ПРИ́ТЧА розм., ПО́ВІДЬ заст.; ПОБРЕХЕ́НЬКА розм.  Словник синонімів української мови
5. брехенька — Брехенька, -ки ж. 1) ум. отъ брехня. 2) Побасенка, небылица. Хто вміє красти, той вміє і брехеньку скласти. Ном. № 6814.  Словник української мови Грінченка