бронетанковий
БРОНЕТА́НКОВИЙ, а, е. Який має на озброєнні танки і самохідну артилерію.
По шляхах рухались бронетанкові частини й маси кінноти козачого корпусу (Гончар, І, 1954, 114).
Словник української мови (СУМ-11)БРОНЕТА́НКОВИЙ, а, е. Який має на озброєнні танки і самохідну артилерію.
По шляхах рухались бронетанкові частини й маси кінноти козачого корпусу (Гончар, І, 1954, 114).
Словник української мови (СУМ-11)