бронза

БРО́НЗА, и, ж.

1. Сплав міді з оловом, алюмінієм та іншими металами.

Перед ним Із бронзи литую статую Самого кесаря несуть (Шевч., II, 1953, 271);

З часом люди.. пізнали різні метали, бронзу, мідь, залізо (Фр., IV, 1950, 117).

2. Художній виріб з такого сплаву.

О росяні квіти на тому кургані! — Ми їх назбирали у чистому полі, Ми їх опустили на бронзу поволі (Нагн., Вибр., 1957, 92);

// збірн.

Тут кілька музеїв, скрізь чудовий мармур, бронза (Коцюб., III, 1956, 267).

3. перен. Колір, подібний до кольору такого сплаву.

Вечірнє сонце обливало їх бронзою заходу (Кучер, Чорноморці, 1956, 202).

Значення в інших словниках

1. бронза — бро́нза іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. бронза — -и, ж. 1》 Сплав міді з оловом, алюмінієм та іншими металами. 2》 Художній виріб із такого сплаву. 3》 перен. Колір, подібний до кольору такого сплаву. 4》 розм. Про бронзову медаль (бронзові медалі) за третє місце в спортивних змаганнях, на конкурсі і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бронза — БРО́НЗА, и, ж. 1. Сплав міді з оловом, алюмінієм та іншими металами. Перед ним Із бронзи литую статую Самого кесаря несуть (Т. Шевченко); З часом люди .. пізнали різні метали: бронзу, мідь, залізо (І. Франко); Скульптор ..  Словник української мови у 20 томах
4. бронза — бро́нза (франц. bronze, з італ. bronzo) 1. Сплав міді з оловом та іншими металами. 2. Вироби з бронзи.  Словник іншомовних слів Мельничука
5. бронза — Сплави міді, найчастіше з оловом, алюмінієм, кремнієм, берилієм, свинцем; залежно від сорту добре піддаються обробці різанням, стійкі до корозії, стирання та дії підвищених темп.; застосовують у машинобудуванні, для виготовлення хіміч. апаратури та художніх виробів.  Універсальний словник-енциклопедія
6. бронза — БРО́НЗА, СПИЖ заст.  Словник синонімів української мови