брьохатися
БРЬОХАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., розм.
1. Те саме, що брьохати.
Коні, брьохаючись по заметах та по кучугурах, потомились і стали (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 81);
Гуменний теж цілу ніч брьохався з батареєю до самої дамби, щоб знати, де буде вогнева (Олесь Гончар, Новели, 1954, 12).
2. Плескатися, хлюпатися.
Пере Ганна сорочки, а син купається, пірнає, брьохається, хлюпається, грає, як та риба, в чистій воді (Нечуй-Левицький, II, 1956, 104);
В ній [торбі] ще брьохалась свіжозловлена риба (Михайло Стельмах, Кров людська.., I, 1957, 149).
Словник української мови (СУМ-11)