бувальщина
БУВА́ЛЬЩИНА, и, ж.
1. Те, що було раніше.
Тіло в його горіло; в думках сон мішався з бувальщиною (Мирний, II, 1954, 203);
Прадід Данило розповідав рибалкам різну бувальщину (Ю. Янов., Вершники, 1939, 22).
2. Щось дійсне, реальне; те, що справді було.
Се не казка, а билиця. Або бувальщина, сказать (Шевч., II, 1953, 249).
Словник української мови (СУМ-11)