Словник української мови в 11 томах

бурло

БУРЛО́, а́, с., діал.:

Зби́ти бурло́ — зняти бучу, шарварок.

Хлопці гасали по припічках і збили таке бурло, що не видно було світа (Вас., І, 1959, 166);

Текти́ бурло́м — текти бурхливо.

Вода у Дніпрі тече бурлом, а не тихо, як у Донці (Сл. Гр.).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. бурло — бурло́ іменник середнього роду у складі фразеологічних зворотів діал.  Орфографічний словник української мови
  2. бурло — -а, с., діал. Лайка, галас. Збити бурло діал. — зняти галас, почати сварку.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бурло — БУРЛО́, а́, с., діал.: ◇ Збива́ти (би́ти) / зби́ти бурло́ див. збива́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. бурло — див. гамір; сварка  Словник синонімів Вусика
  5. бурло — Бурло, -ла м. Ругань, ропотъ. Мнж. 176. збити бурло. Поднять сварливый шумъ. Мнж. 176. Бурла бити. Бездѣльничать. Що день тобі у Бога бурла б'є та каламуте. Павлогр. у.  Словник української мови Грінченка