бурнус

БУРНУ́С, а, ч., заст. Просторе жіноче пальто з широкими рукавами.

Вони [панни] були позавірчувані в шуби, в бурнуси, в кохти (Н.-Лев., II, 1956, 70);

// Рід плаща або накидки.

А та стоїть собі під тином Та вовну білую пряде На той бурнус йому святешний (Шевч., II, 1953, 306).

Значення в інших словниках

1. бурнус — Бурну́с: — рід плаща або накидки на Близькому Сході [51]  Словник з творів Івана Франка
2. бурнус — бурну́с іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
3. бурнус — -а, ч., заст. Просторе жіноче пальто з широкими рукавами. || Рід плаща або накидки на Близькому Сході.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. бурнус — БУРНУ́С, а, ч. 1. Плащ із каптуром із цупкої вовняної матерії, що носять араби. Тут були і араби в різнокольорових бурнусах, і крикливі греки з квітчастими хустками на головах, і мовчазні турки в чалмах (Р. Іваничук). 2. заст.  Словник української мови у 20 томах
5. бурнус — бурну́с (франц. bournous, з араб. бурнус – широкий плащ) 1. У арабів плащ з цупкої вовняної тканини з капюшоном. 2. Вид жіночого верхнього одягу.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. бурнус — Просторий араб. вовняний плащ із каптуром; у Франції в період II Імперії широкий, з білої шерсті жіночий плащ у вигляді пелерини з каптуром.  Універсальний словник-енциклопедія