бідончик

БІДО́НЧИК, а, ч. Зменш. до бідо́н.

Із цієї майстерні Варвара листівки приносила, в подвійному дні бідончика на молоко (Кучер, Чорноморці, 1956, 558).

Значення в інших словниках

1. бідончик — бідо́нчик іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. бідончик — -а, ч. Зменш. до бідон.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бідончик — БІДО́НЧИК, а, ч. Зменш. до бідо́н. Із цієї майстерні Варвара листівки приносила, в подвійному дні бідончика на молоко (В. Кучер).  Словник української мови у 20 томах