бізань
БІЗА́НЬ, і, ж. Косий парус на задній щоглі вітрильних суден.
∆ Біза́нь-що́гла — задня щогла.
Колодкін глянув на бізань-щоглу і, підвівши голову, ніжно посміхається: — Ось бізань, дивіться! Бачили бізань? (Довж., Зач. Десна, 1957, 382);
Кормова бізань-щогла раптом звалилася на борт (Донч., III, 1956, 222).
Словник української мови (СУМ-11)