білозорий БІЛОЗО́РИЙ, а, е. Який має ясні очі; білозір. Білозорий кінь (Сл. Гр.). Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках білозорий — білозо́рий прикметник Орфографічний словник української мови білозорий — -а, -е. Який має ясні очі; білозір. Великий тлумачний словник сучасної мови білозорий — БІЛОЗО́РИЙ, а, е, нар.-поет. Який має ясні очі; білозір (див. білозі́р²). Білозорий кінь (Сл. Гр.). Словник української мови у 20 томах