білозорий білозо́рий -а, -е. Який має ясні очі; білозір. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках білозорий — білозо́рий прикметник Орфографічний словник української мови білозорий — БІЛОЗО́РИЙ, а, е, нар.-поет. Який має ясні очі; білозір (див. білозі́р²). Білозорий кінь (Сл. Гр.). Словник української мови у 20 томах білозорий — БІЛОЗО́РИЙ, а, е. Який має ясні очі; білозір. Білозорий кінь (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах