білозорий

БІЛОЗО́РИЙ, а, е, нар.-поет.

Який має ясні очі; білозір (див. білозі́р²).

Білозорий кінь (Сл. Гр.).

Значення в інших словниках

1. білозорий — білозо́рий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. білозорий — -а, -е. Який має ясні очі; білозір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. білозорий — БІЛОЗО́РИЙ, а, е. Який має ясні очі; білозір. Білозорий кінь (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах