біфштекс
БІФШТЕ́КС, а, ч. Кулінарний виріб з м’яса — шматок відбитої смаженої яловичини.
Через дві хвилини Валентин Модестович сидів за столом перед тарілкою в рум’яним і запашним біфштексом (Шовк., Інженери, 1956, 12).
Словник української мови (СУМ-11)