вайлувато

ВАЙЛУВА́ТО. Присл. до вайлува́тий.

Настя піднесла джурам по чарці. Вони вайлувато вклонилися (Тулуб, Людолови, І, 1957, 60);

Край поля біліють тільки гуси, які, вайлувато переступаючи, тикають носами в стерню (Панч, Ерік.., 1950, 77).

Значення в інших словниках

1. вайлувато — вайлува́то прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. вайлувато — Присл. до вайлуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вайлувато — ВАЙЛУВА́ТО. Присл. до вайлува́тий. Настя піднесла джурам по чарці. Вони вайлувато вклонилися (З. Тулуб); Край поля біліють тільки гуси, які, вайлувато переступаючи, тикають носами в стерню (П. Панч).  Словник української мови у 20 томах