варіаційний
ВАРІАЦІ́ЙНИЙ, а, е. Прикм. до варіа́ція.
Варіаційна і підголоскова поліфонічна природа народної музики випливають з імпровізаційного характеру народного хорового виконання (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 145);
Вже з кінця XVI ст. варіаційна форма панує в інструментальній музиці (Укр. муз. спадщ., 1940, 23).
∆ Варіаці́йна стати́стика, спец. — розділ статистики, в якому застосовується математичний аналіз для вивчення суспільних і природних явищ;
Варіаці́йне чи́слення, мат. — один з важливих розділів математичного аналізу.
Словник української мови (СУМ-11)