ввірчуватися

ВВІ́РЧУВАТИСЯ (УВІ́РЧУВАТИСЯ), ується, недок., ВВЕРТІ́ТИСЯ (УВЕРТІ́ТИСЯ), и́ться, док. Заглиблюватися в що-небудь внаслідок обертального руху (про свердло, коловорот і т. ін.).

Явдоха підлізла під ближчий гамазей. Лягла на спину і приладнала коловорот. Ввірчуючись у дерево, він заскрипів (Донч., III, 1956, 10);

*У порівн. — Дарвіна ви, отче Вікентію, купляли чи, так би мовити, спадщина? — крутнувся [отець Миколай] на місці, начеб мав намір ввертітися в підлогу (Стельмах, І, 1962, 265).

Значення в інших словниках

1. ввірчуватися — вві́рчуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. ввірчуватися — (увірчуватися), -ується, недок., ввертітися (увертітися), -иться, док. Заглиблюватися в що-небудь внаслідок обертального руху (про свердло, коловорот і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ввірчуватися — ВВІ́РЧУВАТИСЯ (УВІ́РЧУВАТИСЯ), ується, недок., ВВЕРТІ́ТИСЯ (УВЕРТІ́ТИСЯ), и́ться, док. Те саме, що вкру́чуватися¹. Явдоха підлізла під ближчий гамазей. Лягла на спину і приладнала коловорот. Ввірчуючись у дерево, він заскрипів (О.  Словник української мови у 20 томах