ввірчувати
ВВІ́РЧУВАТИ (УВІ́РЧУВАТИ), ую, уєш, недок., ВВЕРТІ́ТИ (УВЕРТІ́ТИ), вверчу́, вверти́ш, док., перех. Обертаючи навколо осі (свердло, коловорот і т. ін.), заглиблювати, вганяти у якесь тверде тіло.
Потім [Тимофій] бере свідерок і однією рукою вміло ввірчує його в дерево (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 33).
Словник української мови (СУМ-11)