ввірчуватися

ВВІ́РЧУВАТИСЯ (УВІ́РЧУВАТИСЯ), ується, недок., ВВЕРТІ́ТИСЯ (УВЕРТІ́ТИСЯ), и́ться, док.

Те саме, що вкру́чуватися¹.

Явдоха підлізла під ближчий гамазей. Лягла на спину і приладнала коловорот. Ввірчуючись у дерево, він заскрипів (О. Донченко);

Чи легко було океани переплисти? Чи в глибінь землі увертітись? Ні! (У. Самчук);

– Дарвіна ви, отче Вікентію, купляли чи, так би мовити, спадщина? – крутнувся [отець Миколай] на місці, начеб мав намір ввертітися в підлогу (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. ввірчуватися — вві́рчуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. ввірчуватися — (увірчуватися), -ується, недок., ввертітися (увертітися), -иться, док. Заглиблюватися в що-небудь внаслідок обертального руху (про свердло, коловорот і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ввірчуватися — ВВІ́РЧУВАТИСЯ (УВІ́РЧУВАТИСЯ), ується, недок., ВВЕРТІ́ТИСЯ (УВЕРТІ́ТИСЯ), и́ться, док. Заглиблюватися в що-небудь внаслідок обертального руху (про свердло, коловорот і т. ін.). Явдоха підлізла під ближчий гамазей. Лягла на спину і приладнала коловорот.  Словник української мови в 11 томах