ввічливий

ВВІ́ЧЛИВИЙ (УВІ́ЧЛИВИЙ), а, е. Який дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб’язність; чемний.

Піднялась висока дівчина,.. така ласкава, привітна, ввічлива! (Вовчок, І, 1955, 86);

А бабуся така увічлива, балакуча (Мирний, III, 1954, 307);

Доктор був настільки ввічливий, що вислухав до кінця думки інших (Вільде, Сестри.., 1958, 298);

Підкреслено ввічливий і шанобливий Шухновський пропустив мене першого до невеличкої вітальні (Збан., Малин. дзвін, 1958, 18);

// В якому проявляється уважність, люб’язність.

Писарша глянула Ваті в очі і неначе прочитала в їх, в ласкавому солоденькому ввічливому погляді, причину ласкавих запросин на чай (Н.-Лев., IV, 1956, 58);

Помалу зав’язалась розмова, зовні байдужа, лише ввічлива (Шовк., Інженери, 1956, 121).

Значення в інших словниках

1. ввічливий — вві́чливий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. ввічливий — (увічливий), -а, -е. Який дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб'язність; чемний. || В якому проявляється уважність, люб'язність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ввічливий — ВВІ́ЧЛИВИЙ (УВІ́ЧЛИВИЙ), а, е. Який дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб'язність; чемний. Піднялась висока дівчина, .. така ласкава, привітна, ввічлива!...  Словник української мови у 20 томах
4. ввічливий — Ввічлива бесіда нічого не коштує, а багато добра робить. Гарна розмова справляє добре враження на людей.  Приповідки або українсько-народня філософія
5. ввічливий — див. вихований  Словник синонімів Вусика
6. ввічливий — ВВІ́ЧЛИВИЙ (УВІ́ЧЛИВИЙ) (який дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб'язність), ЧЕ́МНИЙ, ВИ́ХОВАНИЙ, ГРЕ́ЧНИЙ, КОРЕ́КТНИЙ, ДЕЛІКА́ТНИЙ, УВА́ЖНИЙ, ПРИВІ́ТНИЙ, ПРИВІ́ТЛИВИЙ, ШАНОБЛИ́ВИЙ, ЛЮБ'Я́ЗНИ́Й, ОБА́ЧНИЙ рідше, ОБХІ́ДЛИВИЙ рідше...  Словник синонімів української мови
7. ввічливий — Вві́чливий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)