величчя
ВЕЛИ́ЧЧЯ, я, с. Те саме, що ве́лич 2-4.
В могутнім Радянськім Союзі знайшли ми величчя своє (Нех., Під.. зорею, 1950, 196);
Стоїть там дуб, могутній, як земля. Яке величчя і незламна сила! (Рильський, Дал. небосхили, 1959, 34).
Словник української мови (СУМ-11)