вельмишановний
ВЕЛЬМИШАНО́ВНИЙ, а, е. Гідний великої поваги (узвичаєна форма ввічливості при звертанні до когось або при згадуванні когось).
З цим проханням ударяємося і до вельмишановного Марка Лукича (Мирний, V, 1955, 398);
Вельмишановний Якове Васильовичу! Я дуже радий, що Ви до мене обізвалися (Коцюб., ІII, 1956, 196);
— З плином часу, вельмишановна Варвара Павлівно, питання закуски все частіше стає в центрі моєї уваги (Собко, Справа.., 1959, 12).
Словник української мови (СУМ-11)