вербина
ВЕРБИ́НА, и, ж.
1. Одне вербове дерево.
Не стій, вербино, розкидайся (Сл. Гр.);
Він не знає, де ялина, Де сосна, Не вгадає, де вербина Й бузина (Воронько, Коли вирост. крила, 1960, 25).
2. Вербове дерево як матеріал.
Був у нас добрий будинок з вербини, Гонтовий дах, димарі із цеглини (Щог., Поезії, 1958, 339).
Словник української мови (СУМ-11)