вербиченька

ВЕРБИ́ЧЕНЬКА, и, ж. Пестл. до верби́чка.

Зеленая вербиченька У полі шуміла (Щог., Поезії, 1958, 154);

[Мавка (кидається до верби, що стоїть, похилившись над дряговиною):] Вербиченько-матусенько, рятуй! (Л. Укр., III, 1952, 220).

Значення в інших словниках

1. вербиченька — верби́ченька іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. вербиченька — -и, ж. Пестл. до вербичка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вербиченька — ВЕРБИ́ЧЕНЬКА, и, ж. Пестл. до верби́чка. Гой зелена вербиченько .. Поможи мні [мені], вербиченько, К літу си віддати (з народної пісні); Зеленая вербиченька У полі шуміла (Я.  Словник української мови у 20 томах
4. вербиченька — див. верба  Словник синонімів Вусика