1. Словник української мови в 11 томах

вербиченька

ВЕРБИ́ЧЕНЬКА, и, ж. Пестл. до верби́чка.

Зеленая вербиченька У полі шуміла (Щог., Поезії, 1958, 154);

[Мавка (кидається до верби, що стоїть, похилившись над дряговиною):] Вербиченько-матусенько, рятуй! (Л. Укр., III, 1952, 220).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вербиченька — верби́ченька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вербиченька — -и, ж. Пестл. до вербичка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вербиченька — ВЕРБИ́ЧЕНЬКА, и, ж. Пестл. до верби́чка. Гой зелена вербиченько .. Поможи мні [мені], вербиченько, К літу си віддати (з народної пісні); Зеленая вербиченька У полі шуміла (Я. Словник української мови у 20 томах
  4. вербиченька — див. верба Словник синонімів Вусика