1. Словник української мови у 20 томах

вербиченька

ВЕРБИ́ЧЕНЬКА, и, ж.

Пестл. до верби́чка.

Гой зелена вербиченько .. Поможи мні [мені], вербиченько, К літу си віддати (з народної пісні);

Зеленая вербиченька У полі шуміла (Я. Щоголів);

Схилилася вербиченька, Мов дівчина смутна, Неначе задивляється В криниченьку вона (Б. Грінченко);

[Мавка (кидається до верби, що стоїть, похилившись над драговиною):] Вербиченько-матусенько, рятуй! (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вербиченька — верби́ченька іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вербиченька — -и, ж. Пестл. до вербичка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вербиченька — див. верба Словник синонімів Вусика
  4. вербиченька — ВЕРБИ́ЧЕНЬКА, и, ж. Пестл. до верби́чка. Зеленая вербиченька У полі шуміла (Щог., Поезії, 1958, 154); [Мавка (кидається до верби, що стоїть, похилившись над дряговиною):] Вербиченько-матусенько, рятуй! (Л. Укр., III, 1952, 220). Словник української мови в 11 томах