верзти
ВЕРЗТИ́, зу́, зе́ш, недок., перех. і неперех., фам. Говорити нісенітницю, дурницю; вести пусті балачки.
Таке верзе, що й купи не держиться (Укр.. присл.., 1955, 183);
А парубки копиці клали, Та, знай, на сонце позирали, Та нісенітницю верзли (Шевч., II, 1953, 186);
Коли мені здається, що мої співбесідники верзуть єресь, я кажу їм це в очі (Шовк., Інженери, 1956, 205).
Словник української мови (СУМ-11)