вертушка

ВЕРТУ́ШКА, и, ж., розм. Загальна назва різних предметів, приладів та інструментів, що обертаються навколо своєї осі.

Староста покрутив вертушку, назвав у трубку ім’я й по батькові людини, з якою він розмовляв (Мик., II, 1957, 391);

Михайло ремонтував скриньку для вертушки, що нею міряють силу течії на різних глибинах (Трубл., І, 1955, 97);

Хто ривсь у викладених на прилавку книжках, хто біля вертушки проглядав листівки — літографії (Головко, II, 1957, 451);

*У порівн. А світ кругом мене так вертушкою й ходить (Мирний, III, 1954, 169).

Значення в інших словниках

1. вертушка — верту́шка 1 іменник жіночого роду прилад, предмет розм. верту́шка 2 іменник жіночого роду, істота про людину розм.  Орфографічний словник української мови
2. вертушка — -и, ж., розм. 1》 Загальна назва різних предметів, приладів та інструментів, що обертаються навколо своєї осі. 2》 розм. Вертоліт. 3》 розм. Прямий урядовий телефон.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вертушка — Дзиґа, крутка, крутячка, див. карусель  Словник чужослів Павло Штепа
4. вертушка — ВЕРТУ́ШКА, и, ж., розм. 1. Загальна назва різних предметів, приладів та інструментів, що обертаються навколо своєї осі. Михайло ремонтував скриньку для вертушки, що нею міряють силу течії на різних глибинах (М.  Словник української мови у 20 томах
5. вертушка — И, ж. 1. муз. Програвач для вінілових платівок. Я багато працюю з вертушкою, а діджейство і література — дуже схожі (Єва). 2. комп. CD-ROM — дисковод для лазерних дисків.  Словник сучасного українського сленгу
6. вертушка — (-и) ч. 1. Програвач компакт-дисків або вінілових дисків. БСРЖ, 94; ПСУМС, 12. 2. арм. Вертоліт. <...> тут прилетіли вертушки, роздовбали тих бусурманів... вернулися ми на базу! (Л. Кононович, Феміністка). Балабін; БСРЖ, 94. 3. жрм.  Словник жарґонної лексики української мови
7. вертушка — див. жвавий  Словник синонімів Вусика