вертуха
ВЕРТУ́ХА, и, ж. Жін. до верту́н¹ 1.
Христинка.. терпіти не могла отих вертух, у яких все, що на душі, те й на язиці (Стельмах, Хліб.., 1959, 287).
Словник української мови (СУМ-11)ВЕРТУ́ХА, и, ж. Жін. до верту́н¹ 1.
Христинка.. терпіти не могла отих вертух, у яких все, що на душі, те й на язиці (Стельмах, Хліб.., 1959, 287).
Словник української мови (СУМ-11)