вертій
ВЕРТІ́Й, я́, ч., рідко. Те саме, що круті́й.
— Не припав він мені спершу до душі. Думав: певне — вертій на зразок сільських юристів (Вас., II, 1959, 78).
Словник української мови (СУМ-11)ВЕРТІ́Й, я́, ч., рідко. Те саме, що круті́й.
— Не припав він мені спершу до душі. Думав: певне — вертій на зразок сільських юристів (Вас., II, 1959, 78).
Словник української мови (СУМ-11)