вершій
ВЕРШІ́Й, я́, ч. Робітник, що укладав верх стогу, скирти.
Вершія нема на оцей стіг (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)ВЕРШІ́Й, я́, ч. Робітник, що укладав верх стогу, скирти.
Вершія нема на оцей стіг (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-11)