вершій
ВЕРШІ́Й, я́, ч., рідко.
Робітник, що укладає верх стогу, скирти, копиці.
Вершія нема на оцей стіг (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-20)ВЕРШІ́Й, я́, ч., рідко.
Робітник, що укладає верх стогу, скирти, копиці.
Вершія нема на оцей стіг (Сл. Гр.).
Словник української мови (СУМ-20)