веселчастий

ВЕСЕ́ЛЧАСТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що весе́лковий 1.

*Образно. Сівба й любов, жнива і полювання Сплелися у веселчастий вінок (Рильський, І, 1956, 315).

Значення в інших словниках

1. веселчастий — ВЕСЕ́ЛЧАСТИЙ див. веселча́ний.  Словник української мови у 20 томах