вибритий
ВИ́БРИТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́брити; виголений.
Очі [Якова] перекосилися, на вибритій круглій бороді лисніло щось… (Мирний, I, 1954, 196).
Словник української мови (СУМ-11)ВИ́БРИТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́брити; виголений.
Очі [Якова] перекосилися, на вибритій круглій бороді лисніло щось… (Мирний, I, 1954, 196).
Словник української мови (СУМ-11)