викорінювання —
викорі́нювання іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
викорінювання —
-я, с. Дія за знач. викорінювати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
викорінювання —
ВИКОРІ́НЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. викорі́нювати. Викорінювання корупції може залишити державу без підданих, але подальша її сваволя загрожує тим, що піддані залишаться без держави (із журн.).
Словник української мови у 20 томах