викорінювання

ВИКОРІ́НЮВАННЯ, я, с.

Дія за знач. викорі́нювати.

Викорінювання корупції може залишити державу без підданих, але подальша її сваволя загрожує тим, що піддані залишаться без держави (із журн.).

Значення в інших словниках

1. викорінювання — викорі́нювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. викорінювання — -я, с. Дія за знач. викорінювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. викорінювання — ВИКОРІ́НЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. викорі́нювати.  Словник української мови в 11 томах