викурювання
ВИКУ́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вику́рювати.
На користь гетьманської адміністрації йшла показанщина (податок на викурювання горілки) (Іст. УРСР, І, 1953, 274).
Словник української мови (СУМ-11)ВИКУ́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вику́рювати.
На користь гетьманської адміністрації йшла показанщина (податок на викурювання горілки) (Іст. УРСР, І, 1953, 274).
Словник української мови (СУМ-11)